Булінг у ліцеї

/Files/images/булінг.jpg

Що таке булінг?

Багатьох дітей у свій час драж­нили рідні брати, сестри або дру­зі. Якщо це відбувається в ігровій дружній формі, коли обидві дитини просто бавляться, такі образи, як правило, не завдають шкоди. Але коли словесні перепалки стають образливими, злими й постійними, вони перетворюються на знущан­ня, тому їх необхідно припинити.

Булінг (шкільне цькування) - це навмисне знущання фізичним, вер­бальним або психологічним способами. Воно може варіювати від ударів, поштовхів, лайки, погроз і насмішок до вимагання грошей і цінного майна. Деякі діти знущають­ся, уникаючи, ігноруючи інших і по­ширюючи про них неправдиві чутки. Інші використовують електронну пошту, чати, миттєві повідомлення, соціальні мережі й текстові повідом­лення, щоб насміхатись над іншими або кривдити їхні почуття.

Ознаки того, що дитину цьку­ють у школі:

Відмова іти до школи з різних причин - «не хочу, нецікаво, не бачу сенсу...».

Відсутність контакту з одноліт­ками: немає друзів, зідзвонювань, не ведеться спілкування у соцмережах, йде до школи і повертаєть­ся звідти наодинці, не має у кого запитати про домашнє завдання.

Психосоматичні ознаки: час хвороби, наприклад, ломота в тілі біль у животі, вірусні інфекції

Обмальовані руки або специфічні малюнки на полях у зошиті.

Бажання іти до школи іншою дорогою, аніж тією, якою йдуть усі діти.

Причини булінгу

Як правило, це занижена само­оцінка. Навіть якщо дитина вияв­ляє це через нарцисизм, надмірну відкритість, зверхність.

Атмосфера вдома. Дуже час­то жертвами булінгу стають діти, з якими вдома поводяться як з жертвою. Школа і садок – каталізатор домашніх проблем. Тож, якщо дитина звикла маніпулювати своїм становищем жертви, щоб отримати більше уваги до себе, поблажливість батьків якщо звикла, що до неї краще ставлятсья, коли вона бідна й нещасна, то вона відтворю­ватиме навколо себе таку ж атмос­феру і в школі. Часто такими дітей роблять бабусі, підживлюючи ідею безпорадності дитини. Як результат - дитина не може себе відстояти за наявності сильного лідера.

Це дитина агресор, якій чхати на почуття інших, яка шукає слаб­шого, використовує його як грушу для биття, вирівнюючи свій психо­логічний стан.

Відрізнити таку дитину - жертву агресора від «вигнанця» можна за однією ознакою. «Вигнанець» буде таким у всіх колективах. А от дити­на - жертва агресора може бути в інших колективах навіть лідером (де її психологічна структура вва­жатиметься сильною).

Що робити батькам?

Пояснити дитині, що таке бу­лінг. За дослідженнями UNICEF, в Україні 80% дітей рано чи пізно ста­ють жертвами шкільного цькуван­ня. Більшість на ранніх етапах не розуміють, що це таке, і що треба розповідати вчителям про, образи. Тому варто пояснювати дітям, що інші мають право робити з ними і на що не мають права.

Це починається з дитячого сад­ка, коли, наприклад, на скаргу про примушування їсти батьки відпо­відають: «Ну, ти ж нічого не їси, а цілий день у садку», таким чином, даючи іншій людині право на фізич­не насилля над своєю дитиною. І коли уже в школі інші діти крадуть її зошити, змушують носити свій портфель, зганяють з місця - їй це видається невинними жартами, про які вона не розповідає.

Стратегія захисту. Не бігти од­разу до школи. Спершу дізнатися у дитини, що вона думає про цю ситуацію, і підтримати. Якщо вона не зможе впоратися, тоді йти до школи. Коли застосовується фі­зична сила - в такому разі, як би соромно не було дитині, що б вона не казала (агресори, зазвичай, присоромлюють дітей, яких захищають батьки), треба йти до школи. Пора­дити дитині проводити більше часу зі старшими. Намагатися не відхо­дити надовго від учителя, щоб не допускати насилля.

Не вкладати свої ідеї в голову дитини. Коли щось радите - за­питуйте, чи зможе дитина так учи­нити. Якщо відповідь буде - «мені незручно, соромно, я так не зможу» - шукайте інші варіанти. Головне не присоромлювати - «чому ти не можеш дати відсіч?!!». Не можна злитися на дитину за те, що вона не здатна на дорослі вчинки. Стежте за собою. Завдання батьків - допо­могти. З юридичної точки зору ви не можете прийти і поговорити безпосередньо з дитиною, яка ображає вашу. Це можна ініціювати лише через школу або психолога. Інакше можна отримати судовий позов за залякування чужої дитини.

Підтримувати дивакувату рису в характері або зовнішності дитини, якщо саме через це з неї насміха­ються. Перетворіть її на сильний бік дитини. Якщо йдеться про особли­вості зовнішності - зробіть фотосесію, щоб підкреслити. Якщо ж про замкнутість - знайти діяльність, де саме ці якості будуть найнеобхіднішими. Якщо булінг триває кілька місяців, - без дитячого психолога не обійтися.

Поради дітям

Ось ще кілька стратегій для дітей, які можуть допомогти їм поліпшити ситуацію і своє самопочуття, зу­мовлене тим, що від­бувається.

Уникай бешкет­ника й перебувай у товаристві друзів. Не заходь у туалет, якщо задирака знаходиться там, не ходи в роздягалку, коли немає нікого поруч. Постійно перебувай у товаристві приятеля, щоб не залишатись наодинці з недругом. Перебувай в оточенні приятелів у транспорті (у шкільному автобусі), у коридорах або на перерві - скрізь, де можна зустріти бешкетника. Запропонуй те ж саме своєму другові.

Стримуй гнів. Розхвилюватись у зв'язку зі знущанням природно, але саме цього й домагаються бешкетники. Це змушує їх відчувати себе сильнішими. Намагайся не реагувати плачем, не червоній і не переймайся. Це вимагає великої кількості тренувань, але це корисна навичка дати відсіч бешкетнику. Іноді корисно практикувати стратегію приведення себе в повну рівновагу, наприклад, рахувати до десяти, записувати свої гнівні слова на аркуші паперу, робити глибокий вдих або просто йти. Іноді треба навчати дітей робити непроникний вираз обличчя, поки вони не позбудуться небезпеки (посмішка або сміх можуть провокувати розбишаку).

Дій хоробро, йди та ігноруй бешкетника. Твердо й чітко скажи йому, щоб він припинив, а потім розвернись й піди. Намагайся ігнорувати образливі зауваження, наприклад, демонструй байдужість чи вдавай, що ти захоплений бесідою по мобільному телефону. Ігноруючи задираку, ти показуєш, що він тобі байдужий. Зрештою, він, імовірно, утомиться діставати тебе.

Розкажи дорослим про знущання. Учителі, директор школи, батьки можуть допомогти, припинити знущання.

Розповідай про це. Поговори з кимось, кому ти довіряєш, наприклад, із завучем, учителем, братом, сестрою або другом. Вони можуть запропонувати деякі корисні поради, і навіть якщо вони не можуть виправити ситуацію, це допоможе тобі відчути себе менш самотнім.

Усунь провокаційні фактори. Якщо розбишака вимагає від тебе грошей на обід, принось обід із собою. Якщо він намагається відібрати твій музичний плеєр, не бери його до школи.

Шкільний булінг - явище системне й комплексне. Тому, окрім лікарів, психіатрів, психологів (які займаються, зазвичай, уже з тими, хто піддався цькуванню та знущанням з боку своїх однолітків і однокласників), до вивчення й профілактики цього явища повинні, безперечно, долучатись учителі, соціальні педагоги, шкільні психологи.

Олена БУРАТИНСЬКА, начальник служби у справах дітей РДА

Процедура подання заяви про випадок булінгу (цькування) та порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування)

. Якщо педагог або інший працівник закладу освіти (інший учасник освітнього процесу) став свідком булінгу, він інформує керівника закладу освіти у письмовій формі незалежно від того, поскаржилась йому жертва булінгу чи ні; або ж аналогічно після отримання звернення дитини.

. Учасником освітнього процесу (учні, вчителі, батьки) на ім’я керівника освітнього закладу подається заява, де вказується інформація щодо джерела її отримання:

· Постраждалий чи свідок булінгу (цькування);

· Підозра про вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками;

· Достовірна інформація від інших осіб.

та часу:

· Як довго триває;

· Одноразовий конфлікт чи відповідні дії носили систематичний характер

. Відповідно до заяви керівник закладу освіти видає рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб.

. Наказом керівника закладу освіти по ліцею пишеться наказ про створення Комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) за участі педагогічних працівників, психолога та соціального педагога ліцею, батьків потерпілого та булера, керівника закладу, інших зацікавлених осіб.

. Розглянувши письмову заяву, керівник закладу освіти скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) і окреслює подальші дії.

. Комісія протягом однієї доби проводить розслідування, з’ясовує всі обставини цькування та приймає відповідне рішення.

. За умови визнання Комісією результатів розслідування фактом булінгу (цькування), керівник освітньої установи протягом однієї доби повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальну поліцію), Службу у справах дітей.

. Рішення Комісії з розгляду випадків булінгу реєструється в окремому журналі (паперовий вигляд) з оригіналами підписів усіх її членів.

. У разі не визнання Комісією факту булінгу (цькування) і незгоди з результатами рішення потерпілим (його представником), керівник освітньої установи рекомендує звернутись постраждалому (його представнику) із заявою до органів Національної поліції України.

. За будь-якого рішення Комісії з розгляду питань випадків булінгу (цькування), керівник закладу освіти забезпечує психологічну підтримку усіх учасників відповідного процесу.

Рекомендації до оформлення заяви

Заява подається у письмовому вигляді на ім’я керівника освітнього закладу відповідно до Закону України «Про звернення громадян». Право подати заяву мають здобувачі освіти, їх батьки, педагоги, інші учасники освітнього процесу. Заява заповнюється державною мовою, розбірливим почерком. Виправлення не допускаються. У заяві необхідно вказати: прізвище, ім’я, по батькові заявника, адресу фактичного проживання, контактний телефон; статус (постраждалий чи свідок булінгу); навести розгорнутий виклад фактів; інформацію щодо джерела отримання інформації; тривалість; дата подання заяви та особистий підпис.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ТИ СТАВ ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ

Перше і найголовніше правило – не тримати це у секреті. Розкажи друзям, знайомим чи рідним про те, що тебе ображають у школі, цього не слід соромитись.

Інколи допомогти з вирішенням складної ситуації у школі може абсолютно не пов’язана з цим людина: тренер у секції, куди ти ходиш після школи, або вчитель, до якого ти ходиш на додаткові заняття.

Також не слід звинувачувати себе у тому, що тебе цькують. Ми говорили раніше, що кривдникам легко знайти жертву булінгу, адже для цього слід просто якось відрізнятись від оточуючих.

Якщо цькування у школі перетворились зі словесних на фізичні – йди до директора школи або завуча та докладно розкажи їм про це. Також повідом про ситуацію батьків.

Якщо у школі є психолог, то можна сміливо звернутись до нього, щоб відновити відчуття впевненості у своїх силах та зрозуміти, як діяти далі.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИ СТАЛИ СВІДКОМ ЦЬКУВАННЯ

Якщо цькують твого друга чи подругу, то одразу звернись до дорослих: вчителя, старших товаришів, родичів, батьків тощо.

Якщо твій друг чи подруга поділилися з тобою, що вони потрапили у ситуацію булінгу, обов’язково говори з ними про це — вони потребують твоєї підтримки.

У жодному разі не слід приєднуватись до групи, що цькує, та висміювати проблеми свого друга чи подруги.

Якщо ви дорослий, який потерпав від булінгу колись, то не проходьте повз. Спробуйте захистити дитину, яку ображають. При цьому не слід ображати дітей, які цькують, адже деякі роблять це, тому що самі постраждали від насильства (вдома, у спортивній секції, в іншій школі тощо). У таких випадках вони можуть виміщати свій біль через знущання і приниження слабших за себе.

Деякі діти булять, щоб ловити на собі захоплені погляди оточуючих, а відчуття переваги над іншими приносить їм задоволення. До того ж, нападаючи на когось вони захищаються від цькування. Іноді такі діти дуже імпульсивні і не можуть контролювати свій гнів. У таких випадках справа нерідко доходить і до фізичного насильства.

Спробуйте повідомити про булінг людей зі школи, де це відбувається, або батьків дитини.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ІНШИХ ЦЬКУЄШ ТИ

Зрозумій, булінг – це твої дії, а не твоя особистість. Ти можеш ними керувати та змінювати на краще. Пам’ятай, що булінг завдає фізичного та емоційного болю іншому, а тому подумай, чи дійсно ти цього прагнеш? Деякі речі можуть здаватися смішними та невинними, проте вони можуть завдати шкоди іншій людині.

ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ, ЯКА ЦЬКУЄ ІНШИХ

Ми вже казали, що в ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони, а тому, коли ви дізнались про цькування у школі, не слід забувати про тих, хто ображає. Психологи зауважують, що дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу.

Відверто поговоріть з нею про те, що відбувається, з'ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що "всі так роблять", або "він заслуговує на це". Уважно вислухайте і зосередтеся на пошуці фактів, а не на своїх припущеннях.

Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як "хлопчики завжди будуть хлопчиками" або "глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки — просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства".

Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.

Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників.

Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство. Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв'язок з учителями, щоб упевнитись — дитина намагається змінити ситуацію.

Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення. Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини.

Пам'ятайте, що агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки.

СТАРОКУТСЬКИЙ ЛІЦЕЙ КОСІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

НАКАЗ

03.01.2020 с. Старі Кути № 3

Про профілактику булінгу

Відповідно до Конвенції ООН «Про права дитини», законів України «Про охорону дитинства», «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю», «Про запобігання та протидію домашньому насильству», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» з метою активізації спільної роботи педагогів, батьків, учнів та представників громадськості щодо запобігання та протидії цькуванню (булінгу), вироблення порядку реагування на випадки цькування (булінгу), навчання усіх учасників освітнього процесу протидії цькуванню (булінгу) та дискримінації серед учасників освітнього процесу. Виходячи з вищесказаного

НАКАЗУЮ:

1. Проводити протягом ІІ семестру заходи щодо попередження булінгу, в рамках реалізації загальнонаціонального проекту «Я маю право!»

2. Затвердити заходи щодо попередження насильницької моделі поведінки, випадків булінгу (заходи додаються) серед учасників освітнього процесу 1-11 класів.

3. Затвердити комісію з розгляду випадків булінгу в такому складі:

Голова комісії: Федінчук М.В., заступник директора з ВР

Члени комісії: Осьманович Н.В., директор ліцею

Марчук Г.І., заступник директора з НВР

Лепкалюк Г.М., педагог-організатор

Баранецька М.Б., практичний психолог

Семенюк С.Т., класний керівник 8-Б класу

Скробач Г.Д., голова батьківського комітету

4. Заступнику директора з виховної роботи Федінчук М.В.:

4.1. Продовжити міжвідомчу взаємодію з підрозділами кримінальної поліції, службою у справах дітей, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

4.2. Проводити інформаційно-просвітницьку роботу з батьками та учнями, схильними до протиправної поведінки.

4.3. Посилити контроль за чергуванням вчителів на перервах.

5.Практичному психологу Баранецькій М.Б.:

5.1. Надавати індивідуальні консультації учням, які потребують допомоги.

5.2. Організовувати просвітницько-профілактичні заходи з підлітками щодо роз’яснення основних причин, ознак булінгу, мобінгу в освітньому середовищі та оволодіння практичними методами оперативного реагування, запобігання таким ситуаціям.

5.3. Інформаційно-просвітницьку роботу серед дітей та учнівської молоді спрямовувати на формування стандартів позитивної поведінки та недопущення проявів булінгу в ліцеї.

5.4. Проводити роботу в напрямку вдосконалення психолого-педагогічної компетентності та підвищення рівня психологічної культури вчителів та батьків для здійснення ефективної взаємодії дорослих з дітьми, побудованої на засадах довіри.

5.5. У випадках виникнення підозри щодо жорстокого поводження з дитиною або в разі реальної загрози його вчинення вдома, з боку однолітків, працівників закладу освіти або інших осіб керуватися Методичними рекомендаціями щодо взаємодії педагогічних працівників у навчальних засадах та взаємодії з іншими органами і службами щодо захисту прав дітей.

6. Класним керівникам:

6.1. Проводити виховні години з теми «мобінг, булінг» за участю практичного психолога.

6.2. Розповідати учням про наслідки насилля, цькування, про відповідальність за такі дії, формувати у них ефективні стратегії поведінки в таких ситуаціях, вчити, як захистити себе і допомогти іншому.

6.3. Припиняти будь-які прояви глузування, насилля, цькування і просто нетолерантного ставлення у класі. Виконувати свої функціональні обов’язки щодо об’єднання класу, згуртування учнів.

7. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника директора з виховної роботи Федінчук М.В.

Директор ліцею ______________ Н.В.Осьманович
(підпис)

ЗАТВЕРДЖУЮ Директор Старокутського ліцею ________Н.В.Осьманович Додаток №1до наказу № 3 від 03.01.2020р.


Заходи щодо попередження насильницької моделі поведінки, випадків булінгу серед учасників освітнього процесу 1-11 класів протягом ІІ семестру 2019-2020 навчального року

№ з/п Тема заходу Клас Відповідальні
1 Розгляд питань з проблем булінгу «Про порядок дій персоналу при зіткненні з випадками булінгу в ліцеї» Педколектив Осьманович Н.В., директор ліцею
2 Проведення ранкових зустрічей з метою формування навичок дружніх стосунків. 1-А,1-Б Класні керівники
3 Індивідуальні бесіди з учнями схильними до девіантної поведінки. Бесіда «Зупинимо булінг разом» 5-11 Павлюк М. В., заступник директора з ВР
4 Бесіда «Зміни в собі негативне ставнення до інших» 1-А Чепига Б.Б., класний керівник
5 Відеолекторій «Скажи булінгу НІ» 1-Б Знак Л.С., класний керівник
6 Бесіда «Змінюй в собі негативне ставлення до інших» 2-А Деделюк Г.П., класний керівник
7 Диспут «Як протистояти булінгу?» 2-Б Панчук Г.В., класний керівник
8 Бесіда «Профілактика булінгу» 3-А Яким’юк Н.І., класний керівник
9 Диспут «Булінг. Кібербулінг. Закон про булінг» 3-Б Слижук Г.М. класний керівник
10 Бесіда «Дитяча жорстокість. Як боротися з цькуванням в школі. Протидія жорстокій поведінці школярів» 4-А Кузьменюк О.В., класний керівник
11 Бесіда «Попередження дитячого булінгу.Недопустимість булінгу в школі» (моделювання і обговорення ситуації) 4-Б Джумарик О.В., класний керівник
12 Усний журнал «Кібербулінг у соцмережах» 5-А Томащук Л.М., класний керівник
13 Бесіда «Булінг. Не роби вигляд, що його не бачиш» 5-Б Олійник М.Б., класний керівник
14 Обговорення «Безпечне середовище серед нас» 5-В Чвир С.В., класний керівник
15 Диспут «Ми всі рівні. Ні – булінгу та образам» 6-Б Лащук М.М., класний керівник
16 Бесіда «Життя без булінгу. Закони і покарання» 7-А Том’юк Г.М., класний керівник
17 Круглий стіл «Не допускаємо булінг в класному середовищі» 6-А Миронюк О.С., класний керівник
18 Дискусія «Зупинімо булінг разом» 7-Б Тріщук М.І., класний керівник
19 Уроки гарної поведінки 8-Б Семенюк С.Т., класний керівник
20 Обговорення «Життя без булінгу! Закон, відповідальність, покарання» 9 –А Катанова О.І., класний керівник
21 Диспут «Булінг. Формування безпечної поведінки» 9-Б Ожгевич Л.Р., Фочук Л.В.,класні керівники
24 Відверта розмова «Поговоримо про булінг!» 10, 11 Слижук М.М., класний керівник
26 Перегляд відеороликів «Нік Вуйчич про булінг у школі» 5-11 класні керівники, ЗДВР, педагог-організатор.
27 Круглий стіл для педагогічного колективу «Безпечна школа. Маски булінгу» Педколектив ЗДВР Федінчук М.В.
28 Ситуаційний єралаш «Стоп булінгу!» 5-6 Баранецька М.Б., практичний психолог
29 Флешмоб «Малюємо щасливе дитинство!» 7-8 Баранецька М.Б., практичний психолог
30 Психологічний єралаш. «Стоп насиллю» 2-8 Баранецька М.Б., практичний психолог
31 Тренінгове заняття «Медіатор в конфлікті» 7-А, 7-Б. Баранецька М.Б., практичний психолог
32 Тренінг з формування коректності «Життя без булінгу» 4-5 Баранецька М.Б., практичний психолог
33 Розвивальне заняття з елементами тренінгу для формування толерантного ставлення до людей з обмеженими фізичними можливостями «Життя, як виклик» 9-11 Баранецька М.Б., практичний психолог
34 Групова консультація батьків «Булінг у стосунках підлітків з однолітками» Батьки 5-8 кл Баранецька М.Б., практичний психолог
35 Робота медіаційної групи «Школа без конфліктів» 1-11 Баранецька М.Б., практичний психолог
36 Заняття з елементами тренінгу «Протидія булінгу. Правила безпечної роботи в мережі інтернет.» 5-7 Баранецька М.Б., практичний психолог

Корисні посилання щодо теми антибулінгу https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/protidiya-bulingu/korisni-posilannya-shodo-temi-antibulingu

Кiлькiсть переглядiв: 73

Коментарi